Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Лекомцева Є$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Лекомцева Є. В. Клініко-неврологічна характеристика сімейних випадків розсіяного склерозу на прикладі хворих Харківської області [Електронний ресурс] / Є. В. Лекомцева, Л. І. Білик, О. О. Васильєва, Н. М. Жук, В. М. Лекомцев // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 49-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2016_4_10 Мета роботи - вивчити клініко-неврологічні особливості перебігу сімейних випадків (СВ) розсіяного склерозу (РС) та показники його поширеності у Харківській області, виявити чинники ризику його розвитку. Дослідження проведено у вибірці із 170-ми хворих (139-ти (81,76 %) жінок та 31-го (18,24 %) чоловіків), які мешкали у м. Харків та Харківській області. У 5-ти (2,94 %) хворих (4-х жінок та одного чоловіка) виявлено СВ РС. Випадок РС вважали сімейним за наявності у пацієнта як мінімум одного родича будь-якого ступеня спорідненості з РС. Проаналізовані випадки РС розподілили на дві групи: I (n = 165) - спорадичні випадки, II (n = 5) - сімейні випадки РС. У хворих із СВ РС відзначено переважання материнської лінії над батьківською (4:1), родоначальником хвороби були переважно жінки (мати, бабуся) і лише в одному випадку батько. Супутніх автоімунних захворювань пацієнти із СВ РС не мали, ендокринної та іншої психоневрологічної патології не виявлено. Під час порівняння груп спорадичного та сімейного РС відмінностей за середнім віком, середньою тривалістю захворювання та ремісії не виявлено. Хворі із СВ РС мали дещо вираженіший ступінь неврологічного дефіциту, полісимптомний та ранній дебют (до 27 років) хвороби і зазвичай прогредієнтний тип перебігу. За оцінкою швидкості наростання неврологічного дефіциту за шкалою MSSS прогресування захворювання в групі СВ РС відбувалося повільніше у порівнянні зі спорадичними випадками. Висновки: на відміну від хворих зі спорадичними випадками пацієнти із СВ РС мають полісимптомний і ранній початок захворювання і прогредієнтний тип перебігу РС. | ||
| 2. | 
Посохов М. Ф. Клініко-неврологічні особливості та вміст нейроамінокислот у хворих із фармакорезистентними лицьовими симпаталгіями [Електронний ресурс] / М. Ф. Посохов, Є. В. Лекомцева, Т. В. Горбач // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - № 3. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2018_3_7 Обстежено 56 хворих із фармакорезистентними лицьовими симпаталгіями різного ступеня вираженості больового синдрому, в сироватці крові яких спектрофотометричним методом визначено базовий вміст глутамату, аспартату та гамма-аміномасляної кислоти для вивчення їх впливу на формування і вираженість больового синдрому. Показано, що у хворих із фармакорезистентними лицьовими симпаталгіями з найбільш вираженим больовим синдромом відзначається найбільш значущі зміни вмісту нейроамінокислот, а саме зростання рівня глутамату, зменшення рівня гальмівних амінокислот, зокрема гамма-аміномасляної кислоти, при порівнянні з контролем, що свідчить про неефективність гальмівних механізмів у даної категорії пацієнтів. Необхідним є подальше вивчення особливостей нейроамінокислотного дисбалансу у хворих із фармакорезистентними лицьовими симпаталгіями для розробки диференціально-діагностичних і прогностичних критеріїв перебігу та нових шляхів лікування.Мета роботи - вивчити вміст нейроамінокислот глутамату, аспартату та gamma-аміномасляної кислоти (ГАМК) у сироватці крові хворих із соматогенними типовими прозопалгіями (СТП) та їх вплив на формування неврологічних виявів і вираженість больового синдрому. Обстежено 68 (32 жінок та 36 чоловіків віком від 28 до 53 років (середній вік - (33,57 +- 9,24) року)) хворих із СТП, які проходили курс лікування в Інституті неврології, психіатрії та наркології НАМН України й одержували базисну терапію протибольовими і судинними засобами у середньотерапевтичних дозах. До контрольної групи було залучено 30 здорових осіб (15 жінок та 15 чоловіків віком від 26 до 35 років, середній вік - (27,50 +- 8,33) року). За допомогою спектрофотометричного методу визначали вміст нейроамінокислот (глутамату, аспартату та ГАМК) у сироватці крові для вивчення їх патогенетичного впливу на формування та вираженість больового синдрому. У пацієнтів з типовими прозопалгіями з найбільш вираженим больовим синдромом (16,2 %) виявлено найбільші зміни вмісту нейроамінокислот: збільшення рівня глутамату (226,88 у порівнянні з 112,75 мкмоль/л у контрольній групі) та зменшення вмісту гальмувальних амінокислот (ГАМК - 2,26 у порівнянні з 6,72 мкмоль/л у контрольній групі). Висновки: больовий синдром у разі СТП супроводжувався вегетоневрологічними розладами та вираженим дисбалансом у вмісті нейроамінокислот, який прямо пропорційно залежав від інтенсивності больового синдрому, що може відігравати провідну роль у патогенезі захворювання та формуванні особливостей перебігу клінічної картини. Це слід ураховувати під час діагностики та вибору лікування. | ||
| 3. |
Посохов М. Ф. Клініко-неврологічні особливості та вміст нейроамінокислот у хворих із соматогенними типовими прозопалгіями [Електронний ресурс] / М. Ф. Посохов, Є. В. Лекомцева // Український неврологічний журнал. - 2018. - № 2. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2018_2_11 Обстежено 56 хворих із фармакорезистентними лицьовими симпаталгіями різного ступеня вираженості больового синдрому, в сироватці крові яких спектрофотометричним методом визначено базовий вміст глутамату, аспартату та гамма-аміномасляної кислоти для вивчення їх впливу на формування і вираженість больового синдрому. Показано, що у хворих із фармакорезистентними лицьовими симпаталгіями з найбільш вираженим больовим синдромом відзначається найбільш значущі зміни вмісту нейроамінокислот, а саме зростання рівня глутамату, зменшення рівня гальмівних амінокислот, зокрема гамма-аміномасляної кислоти, при порівнянні з контролем, що свідчить про неефективність гальмівних механізмів у даної категорії пацієнтів. Необхідним є подальше вивчення особливостей нейроамінокислотного дисбалансу у хворих із фармакорезистентними лицьовими симпаталгіями для розробки диференціально-діагностичних і прогностичних критеріїв перебігу та нових шляхів лікування.Мета роботи - вивчити вміст нейроамінокислот глутамату, аспартату та gamma-аміномасляної кислоти (ГАМК) у сироватці крові хворих із соматогенними типовими прозопалгіями (СТП) та їх вплив на формування неврологічних виявів і вираженість больового синдрому. Обстежено 68 (32 жінок та 36 чоловіків віком від 28 до 53 років (середній вік - (33,57 +- 9,24) року)) хворих із СТП, які проходили курс лікування в Інституті неврології, психіатрії та наркології НАМН України й одержували базисну терапію протибольовими і судинними засобами у середньотерапевтичних дозах. До контрольної групи було залучено 30 здорових осіб (15 жінок та 15 чоловіків віком від 26 до 35 років, середній вік - (27,50 +- 8,33) року). За допомогою спектрофотометричного методу визначали вміст нейроамінокислот (глутамату, аспартату та ГАМК) у сироватці крові для вивчення їх патогенетичного впливу на формування та вираженість больового синдрому. У пацієнтів з типовими прозопалгіями з найбільш вираженим больовим синдромом (16,2 %) виявлено найбільші зміни вмісту нейроамінокислот: збільшення рівня глутамату (226,88 у порівнянні з 112,75 мкмоль/л у контрольній групі) та зменшення вмісту гальмувальних амінокислот (ГАМК - 2,26 у порівнянні з 6,72 мкмоль/л у контрольній групі). Висновки: больовий синдром у разі СТП супроводжувався вегетоневрологічними розладами та вираженим дисбалансом у вмісті нейроамінокислот, який прямо пропорційно залежав від інтенсивності больового синдрому, що може відігравати провідну роль у патогенезі захворювання та формуванні особливостей перебігу клінічної картини. Це слід ураховувати під час діагностики та вибору лікування. | ||
| 4. |
Лекомцева Є. В. Вміст тау-протеїну в сироватці крові хворих з віддаленими наслідками легкої закритої черепно-мозкової травми [Електронний ресурс] / Є. В. Лекомцева // Український неврологічний журнал. - 2019. - № 1. - С. 17-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2019_1_5 Мета роботи - вивчити вміст <$Etau>-протеїну в сироватці крові хворих з віддаленими наслідками легкої закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ), Обстежено 47 пацієнтів (14 (29,78 %) жінок та 33 (70,22 %) чоловіки віком від 22 до 53 років, середній вік - (<$E47,22~symbol С~6,41>) року) з віддаленими наслідками легкої ЗЧМТ. Вміст <$Etau>-протеїну в сироватці крові визначали за допомогою імунофлуоресцентного методу з використанням первинних та вторинних моноклональних мишачих антитіл (Sigma) з наступним вимірюванням флуоресцентного свічення за допомогою імунофлуоресцентного мікроскопа Olympus ВХ41 (Японія). Одержані дані порівнювали з показниками групи здорового (n = 30, середній вік - (<$E27,50 ~symbol С~8,33>) року) та неврологічного (пацієнти з парціальною епілепсією, n = 58, середній вік - (<$E38,62~symbol С~9,43>) року) контролю. Установлено, що перебіг віддалених наслідків у хворих, котрі зазнали забій головного мозку легкого ступеня тяжкості (38,29 %), супроводжується зростанням (p << 0,05) у сироватці крові вмісту <$Etau>-протеїну ((<$E0,97~symbol С~0,01>) одиниць оптичної густини, в групі здорового контролю - (<$E0,061~symbol С~0,020>) одиниць оптичної густини, у групі неврологічного контролю - (<$E0,374~symbol С~0,270>) одиниць оптичної густини) - маркеру аксонального пошкодження, що має важливе клініко-патогенетичне і прогностичне значення у формуванні та перебігу віддалених наслідків ЗЧМТ та має бути враховане у подальшому лікуванні таких хворих. Клініко-неврологічне обстеження хворих з віддаленими наслідками ЗЧМТ виявило наявність розсіяної неврологічної симптоматики, що вказує на ураження мезенцефальних і стовбурових структур головного мозку. Висновки: формування та перебіг віддалених наслідків легкої ЗЧМТ супроводжуються аксональним пошкодженням головного мозку, що виявляється зростанням у сироватці крові рівня <$Etau>-протеїну. | ||
| 5. |
Лекомцева Є. В. Клініко-неврологічні особливості перебігу та вміст нейроамінокислот у хворих із віддаленими наслідками легкої закритої черепно-мозкової травми [Електронний ресурс] / Є. В. Лекомцева // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - № 3. - С. 33-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2019_3_7 Обстежено 38 пацієнтів (11 жінок (28,94 %) та 27 чоловіків (71,06 %)) із віддаленими наслідками легкої закритої черепно-мозкової травми (ЧМТ); вік хворих становив від 26 до 58 років (середній вік <$E43,61~symbol С~8,24> року). Уміст нейроамінокислот (глутамат, аспартат, ГАМК) у сироватці крові вимірювали за допомогою спектрофотометричного методу для вивчення їх патогенетичного впливу на формування віддалених наслідків легкої закритої ЧМТ. Показано, що в пацієнтів із віддаленими наслідками легкої закритої ЧМТ, які зазнали забій головного мозку легкого ступеня тяжкості (39,48 %), відзначаються найбільш виражені зміни вмісту нейроамінокислот, що проявляються у збільшенні рівня глутамату (<$E246,25~symbol С~21,39> мкмоль/л у порівнянні з контрольною групою - <$E112,75~symbol С~11,72> мкмоль/л) та зменшенні рівня ГАМК (<$E2,10~symbol С~1,16> мкмоль/л у порівнянні з контрольною групою - <$E6,72~symbol С~1,59> мкмоль/л). Формування віддалених наслідків легкої закритої ЧМТ супроводжувалося розладами вегетативної регуляції, що проявлялося у парасимпатичній спрямованості вегетативного тонусу, виявленій у більшості пацієнтів 1-ї групи (78,26 %) та у 86,67 % пацієнтів 2-ї групи, що може також відігравати значну роль у патогенезі захворювання й формуванні віддалених наслідків легкої закритої ЧМТ, має важливе клініко-прогностичне значення у подальшому розвитку травматичної енцефалопатії, що треба враховувати під час подальшого лікування. | ||
| 6. | 
Лекомцева Є. В. Сучасні погляди на патогенетичні механізми участі лімбічної системи мозку у формуванні больових синдромів при фармакорезистентних лицьових симпаталгіях [Електронний ресурс] / Є. В. Лекомцева // Психіатрія, неврологія та медична психологія. - 2019. - Вип. 11. - С. 38-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psyneur_2019_11_7 | ||
| 7. | 
Лекомцева Є. В. Сучасні погляди на патогенетичні механізми формування віддалених наслідків легкої закритої черепно-мозкової травми [Електронний ресурс] / Є. В. Лекомцева // Український медичний часопис. - 2021. - № 2. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2021_2_13 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |